Хорошому віршу потрібен хороший читач.
Простий. Некапризний і щирий. І просто хороший.
Такий, щоб казав, чи казала: «О боже... Хоч плач...».
І плачуть такі читачі. І, крізь сльози, – «о боже».
Хороший читач і поету, і віршу – рідня.
Хороший читач – наче сам написав того вірша.
І носить у серці хорошого вірша пів дня.
А потім і сам проти ночі щось пошепки пише.
Бувають й такі читачі... Ні, не буду про них...
Про тих – про хороших – казатиму краще і більше.
І їм, і мені так потрібен хміль віршів хмільних.
Поет і читач – добрі крила хорошого вірша...
Хорошому вiршу потрiбен хороший читач
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121111505980
Свидетельство о публикации №121111505980
Рецензии
Ее знаю хороший ли я читатель, но Ваша поэзия забрала душу мою в полон.
Софья Измайлова 16.11.2021 01:46 • Заявить о нарушении
Софья Измайлова 16.11.2021 01:46 • Заявить о нарушении
Уважаемая София, спасибо за доброе слово, читайте мои слова с радостью – в этом тайна чтения❤🌹
http://stihi.ru/2014/07/16/892
Миклош Форма 16.11.2021 09:55 Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2014/07/16/892
Миклош Форма 16.11.2021 09:55 Заявить о нарушении