Мну у думах ковыл

 Мну у думах ковил

  верлібр

Я за тином твоїм,
Одиноке є небо
Тут на ненці землі
Мну у думах ковил,...
Бо усі, що любив,
Журавлями злетіли...
Там за кров'ю калин
Лише привидів тінь...

Не спішіть же мої
Побратими, залиштесь –
Тут де Місяць і зорі
Ще погомонимО;
Дуба шепіт згори:
"На землі все пройдешнє..."
Оченят цих ромашок
Погляд в душу саму...

14.11.2021р.


Рецензии