Е. Захаров. Вьюга. Рус. Бел
Ходит зима,
Сеет снег, белый снег
Ночью и днём.
И меня тишиной
Сводит с ума,
И опять не уснуть
В доме пустом.
Тихо саваном белым,
Вьюга, дом мой укрой.
Где-то ты засыпаешь,
Где-то, но не со мной.
Где-то там в тишине
Ходит февраль,
И ему, как и мне,
Сон не найти
Где-то там вдалеке.
Никогда ты не поймёшь,
Где-то там, не со мной,
Так и не узнаешь ты.
Кружит белая вьюга,
Тихо ходит зима.
Слышишь, как замерзаю
Снова я без тебя.
Тихо саваном белым,
Вьюга, дом мой укрой.
Где-то ты засыпаешь,
Где-то, но не со мной.
Кружит белая вьюга,
Тихо ходит зима.
Слышишь, как замерзаю
Снова я без тебя.
***
Дзесьці там за акном
Ходзіць зіма,
Сее снег, белы снег
Уначы і днём.
І мяне цішынёй
Зводзіць з розуму,
І зноў не заснуць
У хаце пустым.
Ціха саванам белым,
Віхура, хата мой атулі.
Дзесьці ты засынаеш,
Дзесьці, але не са мной.
Дзесьці там у цішыні
Ходзіць люты,
І яму, як і мне,
Сон не знайсці
Дзесьці там удалечыні.
Ніколі ты не зразумееш,
Дзесьці там, не са мной,
Так і не пазнаеш ты.
Кружыць белая віхура,
Ціха ходзіць зіма.
Чуеш, як замярзаю
Зноў я без цябе.
Ціха саванам белым,
Віхура, хата мой атулі.
Дзесьці ты засынаеш,
Дзесьці, але не са мной.
Кружыць белая віхура,
Ціха ходзіць зіма.
Чуеш, як замярзаю
Зноў я без цябе.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №121111501901