Украинское альфреско

УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО
Лiна Василівна Костенко [1930]

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба — це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…



УКРАИНСКОЕ АЛЬФРЕСКО
Перевод стихотворения Лины Костенко

Над шляхом, при долине, у старого у граба,
где беленькая хатка видна издалека,
живут там дед и баба, и курочка их Ряба
яички золотые несёт, наверняка.

Там полон двор любистка, цветут там георгины,
и вишни чернооки до самых холодов.
Качаются чернушки вдоль узеньких тропинок,
и утомлённый аист спускается на кров.

Дитя приходит чьё-то, берут его на руки.
Потом на призбе* долго, до сумерек, сидят.
Я знаю, дед и баба — когда у них есть внуки,
а тут соседей дети шелковицу едят.

Дорога лентой вьётся за тыквами, цветами.
К кому-то кто-то едет тем шляхом золотым.
Последняя из сказок сидит под образами.
И смотрят георгины на цыпочках за тын. 

                14 ноября 2021 года

* призба — то же, что завалинка (Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка, 2000)