Та що там два листочка в листопад.
Хоч опадали ще зелені в безіменні купи.
Зкривавлена сорочка - прапор на парад.
Криваві руки - не знайти спокути.
Оптимізація - це куля на обох.
Братайтеся в останнє скронею до скроні.
Непереможних й мужніх - обіймає бог.
Та скільки ж можна проливати крові.
І що ж казати тисячам безвинних душ.
Покараних за слово, впертість і за віру.
Биківня, Куропати, Сандормах - лиш землю зруш,
Там досі хочуть глянути у очі звіру.
Хоч певно звір на то й бездушний звір.
Його цькують а він на всіх цькується.
І в тяму не візьме хоч вір не вір.
Його безжальними руками нація кується.
Зростем колись на слові Куліша
І Курбаса покличуть українські сцени.
Заб'ється пульс народу й ожиє душа
І вкриються дерева листячком зеленим.
Листопад
© Copyright: Лев Черный, 2021
Свидетельство о публикации №121111200900
Свидетельство о публикации №121111200900
Рецензии