Листопадно. Маргарита Метелецкая
«ей нужно начаться чтоб был и конец
ей нужно вернуться из немого полона
под птичек вечерних пугливый венец
под листьев увядших ненадёжную крону»
Грицко Чубай
Хоть далёко дрозды –
Славят Бога синицы…
Мне ж опять нелады –
Без воды у криницы*…
И звенит боль-печаль,
Как пустое ведёрко…
Детства сладкого даль –
Мне в утеху. И горько…
В этом жизни кино -
Без озвучки, без титров -
Мне качаться дано
Всем невзгодам открытой…
Дождь по стокам течёт
И журчит громогласно…
А за правым плечом
Ангелок мой безвластный…
Жду. Молюсь. Перелом
Может, всё-таки будет
Под размеренный звон
Листопадовых будней**…
Перестала б гнести
Проза серая разум,
Чтобы жизни цвести
Всеми красками разом.
Оригинал
"їй потреба початись щоб мати кінець
їй потреба вернутись з німого полону
під вечірніх пташок полохливий вінець
під зів'ялого листя непевну корону..."
Грицько Чубай
Хоч далеко шпаки -
Славлять Бога синиці...
В мене ж - все навпаки -
Порожнем від криниці...
Дзенька сум у мені,
Мов порожня цеберка...
Всі потреби земні -
Лиш з дитинства цукерка...
У життєвім кіно
Без музик та без титрів -
Я хитаюсь давно
На зрадливому вітрі ...
Дощ по ринвах тече -
Дзюркотить листопадно...
А за праве плече -
Не стає Ангел владно...
Жду...Вимолюю змін -
Та спливають облудні
Під заблуканий дзвін
Листопадові будні...
О, коли ж бо, коли
Згине сіра ця проза -
Заблищать кольори -
Пут позбудеться розум?!.
*Криница - колодец.
**Листопадовы будни - ноябрьские будни.
На фото Маргарита Метелецкая.
Свидетельство о публикации №121111206988