Прощальна мить

         
А ЛИСТЯ СИПАЛОСЬ ДОДОЛУ

Відчулась казка скрізь осіння,
Яка до себе кличе нас,
Прекрасні в осені творіння,
Калини вогник не погас.

Горобина забагряніла,
Немов яскраві ліхтарі,
Це осінь все зробить зуміла.
Її пора в календарі.

Павук плете десь павутину,
Там сядуть краплі дощові,
Мов на ажурну скатертину,
Що розстелилась на траві.

Та й листя обліта, кружляє,
На скрипці вітер виграє,
А осінь золото вплітає
Й багрянцю всьому додає.

Кружляє листячко в повітрі
В своєму милому танку,
Багато золота в палітрі,
І з ними осінь у вінку.

Так листя сипалось додолу,
Летіло й падало до ніг,
Кружляло в танці все по колу,
Із нього килим вже проліг.

10.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021


          ***

Кружляло листячко в повітрі,
На скрипці вітер вигравав
І звуки ці були привітні,
Бо ними осінь він вітав.

А  осінь з листям у подолі
В танку легенкому кружляла,
В гаю кружляла і у полі,
І землю килимом вкривала

Відчулась казка скрізь осіння
У різних барвах й кольорах
Це осені було творіння
В найкращих золотих тонах.

11.11.2021 р.

©Стефанія Терпеливець, 2021


НЕМОВ РУБІНИ І БУРШТИНИ

Кружляло листячко, кружляло,
Лунала музика вітрів,
Що ляже килимом – вже знало,
Музика з скрипкою присів.

А листя грати все благало,
Щоби додолу не летіть,
Його від гілля відірвало…
На нім хотіло тріпотіть.

Та впасти листю доведеться,
І це його остання мить,
Чаклуня осінь лиш сміється,
А в золоті листку не жить.

Немов рубіни і бурштини,
Додолу падають листки,
Краса осінньої картини,
Такі казкові килимки.

Осіння казка скрізь відчулась,
Й кружляння листя, наче рій,
Його так осінь доторкнулась,
І це одна з її затій.

То ж листя падало додолу,
Й піднятись більше не могло,
Та й впало осені з подолу,
Й на землю килимом лягло.

12.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021