Немов рубiни i бурштини
Кружляло листячко, кружляло,
Лунала музика вітрів,
Що ляже килимом – вже знало,
Музика з скрипкою присів.
А листя грати все благало,
Щоби додолу не летіть,
Його від гілля відірвало…
На нім хотіло тріпотіть.
Та впасти листю доведеться,
І це його остання мить,
Чаклуня осінь лиш сміється,
А в золоті листку не жить.
Немов рубіни і бурштини,
Додолу падають листки,
Краса осінньої картини,
Такі казкові килимки.
Осіння казка скрізь відчулась,
Й кружляння листя, наче рій,
Його так осінь доторкнулась,
І це одна з її затій.
То ж листя падало додолу,
Й піднятись більше не могло,
Та й впало осені з подолу,
Й на землю килимом лягло.
12.11.2021 р.
Свидетельство о публикации №121111206193