Лiна Костенко-Чайка на крижинi-перевод на русский

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Чайка на крижині":

          Чайка на льдине

Этим годом зима не носила одежды белой.
Примеряла порой, но её сразу кто-то крал.
Поискав и поплакав, она - что же тут поделать? -
надевала старьё прошлогодних увядших трав.

А когда лютовала - стелила ковёр гололедиц.
Спорить с морем пыталась, с ветрами, чей норов смел.
Сил собрать не смогла, не успела ещё оглядеться,
как проснулись деревья, на Одере лёд потемнел.

Льдины буйно ломились в открытые двери протоки.
Ударяясь о берег, крошился и трескался лёд.
И момент наступил -
                по реке, снова тёмной, широкой,
одинокая чайка на льдине последней плывёт.

- Ты куда так спешишь, на свидание с морем синим?
Чайки держатся вместе, а ты отплываешь одна.
Посмотри, как тонка и почти что прозрачна льдина...
Что же будешь ты делать, коль льдину размоет волна?

Ну, а что, если ей удержать тебя не под силу?
Если треснет, и сразу кругами вода пойдёт...
- Странный ты, человек!
                Посмотри - у меня есть крылья.
А крылатым совсем ни к чему под ногами лёд!

Эмма Иванова.
03.10.2021г.

================================

           Оригінал:
       Чайка на крижині
         Ліна Костенко

В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? —
Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум"яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б'ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі — темній, широкій —
На останній крижині самотня чайка пливе.

— Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
— Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?
----------------------------------  Ліна Костенко