Не можна тебе любити.
Забути тебе несила.
Та де ж тії дні подіти,
Коли цей туман струсила?
Забігла б вже світ за очі,
Та пам'ять не відпускає.
В тиші таємної ночі
Душа знов і знов блукає.
Шепочуть вуста зомлілі
Слова, найскладніші в світі.
Як спалах на небосхилі -
Вони із коротких митей.
Ти їх не почуєш - знаю.
Пробач мені цю потребу.
Вірші у життя вплітаю,
Від серця вони - до тебе.
До тебе
© Copyright: Валентина Осипенко, 2021
Свидетельство о публикации №121111108565
Свидетельство о публикации №121111108565
Рецензии