Не неси ти холод грізний,
свої думи оживи,
бо кадани там залізні,
їх хутчіше розірви,
і не злися ти злощастям,
і не падай в відчай сам,
бо помилкою став нині,
й дав піти геть світлим дням.
Що на весь світ знов лунає,
що за розпач в день і в ніч!
Тебе щастя обминає,
бо злом серця ти обріс...
І тобі не допоможе
серця іншого вогонь,
всі доріжки запорошить
сніг не званний в літній день.
Одвернутись, щоб не бачить,
тих хто з миру мир несе,
це зробив ти, небо свідчить,
що не бачиш ти краси.
Як завжди, в своєму оці,
сук не бачиш в темноті,
порошинку у чужому
ти побачив й буть біді.
Темнота мов зла собака,
гордих рве і мало їй,
чорна бідами заклякне,
серед марних та злих днів.
Серед марних днiв
© Copyright: Ангелина Длинка, 2021
Свидетельство о публикации №121111007849
Свидетельство о публикации №121111007849
Рецензии
Спасибо, дорогой Сергей!
Доброго Вам дня и Ангела Хранителя!
Ангелина Длинка 06.11.2022 13:04 Заявить о нарушении
Доброго Вам дня и Ангела Хранителя!
Ангелина Длинка 06.11.2022 13:04 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.