Лихословний сонет

Коли беруть на Небо кращих -
не зрозумілий зовсім Бог…

А хтось на всіх плюючи з башти
живе без докору й вимог…

Тому я, мабуть, став Поетом,
що гріх життєвий до смаку,
та хуліганистим естетом,
як той Єсенін у шинку…

Нараз, коли пришкандибає
Архангел, мовивши, що час!
Скажу: Таких не забирають,
гріхів на мені, як прикрас;
що, як Хайям не просихаю;
Любов не випита якраз!

Таким життя Господь продляє!

Інакше нахрін Божий дар у нас?!

***
Ipswich, UK


Рецензии