Генрих Гейне. Сон хвойного дерева

На півночі дикій стоїть зледенілий
На лисій горі старий кедр
І дремлє, гойдаясь, білесенько-білий;
Льоди та сніги його ковдр.

Він мріє про пальму на сході далеко
Самотню, що тужить без слів,
Одну та  сумну на стрімчаковим пеклі
А інших не бачить він снів.

Подстрочник:
Ель-древо стоит одиноко
На севере на холодной вершине.
Его клонит в сон, белым покрывалом
Окутывают его лёд и снег.
Он мечтает о пальме,
Которая далеко на востоке
Одиноко и молча печалится
на пылающей скале.


Рецензии