Маргарита Метелецкая. Листопадно. Укр. Рус. Бел
Славят Бога синицы:
Знать, испили певцы
Родниковой водицы...
Пустотою звеня,
Кисть качает ведёрко...
С детства тянет меня
Лишь конфетка в обёртке.
В этой жизни кино,
Что без музыки, титров, -
Я качаюсь давно
Под предательским ветром...
Водостоком течёт,
Дождь журчит листопадно...
А над правым плечом
Ангел чует: неладно...
Жду прорыв за окном,
Но плывут многотрудно
Под растерянный звон
Листопадные будни...
О, когда же, когда
Сгинет проза вся сразу --
Засияют цвета,
Вольно выгнется разум?!..
Перевела Светлана Груздева
Лістападна
Паляцелі шпакі --
Славяць Бога сініцы:
А жылі спевакі спевакі
Ля крынічнай вадзіцы...
Звон пустэчы кальне,
Пэндзаль красіць вядзерца...
З дзяцінства цягне мяне
Толькі цукерка ў абгортцы.
Усё жыццё бы кіно,
Што без музыкі, тытраў, -
Я хістаюся даўно
Пад позіркам тыграў...
Вадасцёкам цячэ,
Дождж цурчыць лістападна...
А на правым плячэ
Анёл чуе: недаладна...
Чакаю прарыў ля вакон,
Ды плывуць вельмі нудна
Пад разгублены звон
Лістападныя будні...
О, калі ж-то калі
Згіне проза адразу --
Заблішчаць колеры,
Вольна выгукне розум?!..
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №121110907516