Рiка життя
Дитя одвічної природи!
Нестримно, наче серця стук,
Несеш свої холодні води
Крізь стрій поразок і звитяг -
З глибин століть до майбуття.
А я дивлюсь – і трохи шкода,
Що точно так, без вороття,
Через жалі і насолоди,
Крізь стрічку зустрічей-розлук,
Цілунків губ, торкання рук,
Від небуття до забуття,
Тече ріка мого життя.
Свидетельство о публикации №121110906852
заворожлива і мелодійна...
І вірші звучать українською зовсім інакше.
Я взагалі перестала писати російськю. І говорити.
І на цю тему в полеміку навіть не вступаю... (собі дрожче)
А вірш ваш гарний. А ріка... просто в очах стоїть її потік...
Людмила Татур 08.03.2024 14:14 Заявить о нарушении
Мені найскладніше було перейти на українську в сім"ї, бо дружина росіянка. Але, дякуючи Богу і Фаріон, все склалось)
На українському сайті пишу тільки мовою, а тут є нюанс. Бо навіть полковник Ісаєв в Берліні говорив німецькою)
Дякую Вам!
Роман Шулевский 10.03.2024 17:18 Заявить о нарушении
Людмила Татур 10.03.2024 23:31 Заявить о нарушении
Роман Шулевский 11.03.2024 10:17 Заявить о нарушении