Казки

Знов вечір діточок гойдае милих
Дрімотой віе в очі іх ясні
Бабусині казки летять на крилах
Мов лебеді кружляють уві сні.

Блакитні мрії,барви кольорові
Співають любо,говорять мудро
Ліси і гори,трави волошкові
Живе у них надія на добро!

А ще у них любов і тиха ласка
Чарівні звуки,дивні голоси...
Несуть на крилах золотавих казки
Мелодію і світ своій краси.

Сріблястий місяц в небі мов підкова
В колисці своій тихо засинай
Як вишиванка стелеться дорога
В життя твое,за дивний небокрай!

Твое життя-велике ,чисте поле
Ти виростеш,та тільки пам"ятай
Тепло душі не забувай ніколи!
Та мрій дитячих,ти не забувай!

А якщо сум охопить поневолі,
То мов намиста дивного разки
Мов оберіг візьми з собой у долю
Ті золоті бабусини казки!


Рецензии