Вітрець грайливо пестив хмари.
Поміж густих зелених трав
Сховавсь старий глибокий став.
Додому з поля йшли отари.
Співали пісню вже хліба,
А біля ставу недалеко
Цибатий дибав там лелека.
Журилась зламана верба.
Хлібами стежка як стріла,
Немов хлопча мале від грому
Біжить сховатися додому,
Мерщій помчала до села.
Затих уже пташиний спів.
В покосах висохла отава.
Ступає вечір величаво,
Бо літній день вже догорів.
***
© Copyright: Людмила Васильева Луцко, 2021
Свидетельство о публикации №121110706195
Свидетельство о публикации №121110706195
Рецензии