Ніщо не було холоднішим за ті двері.
Стукала, стукала, стукала...
Змерзлі пальці виконували запальну бачату.
Відчинили - а там дерево замість золота,
Тиша замість галасу,
Дуже слабкий телефонний зв'язок.
За дверима
Можна кудись і додзвонитися,
Але на тому кінці дроту - така сама тиша.
Яскрава реклама
Тяжкої буденності,
Номери, які не відповідають,
А у тебе перед очима
Страшні кадри.
Спалені книги.
Ніби так і має бути.
"невігластво - це сила,
і ти йдеш до неіснуючої кав'ярні,
бо там було інакше.
Там було краще.
Дверi
© Copyright: Марина Чиянова, 2021
Свидетельство о публикации №121110704622
Свидетельство о публикации №121110704622
Рецензии