Мені перед тобою оголитись не страшно
Спадає одяг, наче броня
Навколо снігова білизна
На моїй пам'яті такої зими
У своїй жорстокості прекрасною давно не було
Напівпошепки видихни моє ім'я
Парою із гарячих вуст
На зло холоду
Який їх підкорити не зміг
Мені перед тобою впасти не страшно
Весь належу тобі цілком
Мої вени без тебе лише пустелі
Джерела неживі
Моє тіло лід загартовував
Моє серце все ще б'ється, не вірить пекучим думкам
Подай мені голос, подай мені знак
Сонячними зайчиками по шкірі
Снігом, що розтаяв, на віях
Першими пролісками, які не бояться морозів
Я лишився з зимою віч-на-віч
Відлуння твого голосу в хованки грає зі мною...
Белизна, украинская версия
© Copyright: Димитрий Вольф, 2021
Свидетельство о публикации №121110505475
Свидетельство о публикации №121110505475
Рецензии
