Ти – ласкава дівчина,
І злітала високо,
І на зорі там дивилась,
А я теж на них дивився –
Познайомились раптово
В небі ми з тобою.
А по тому бігли в ніч
По узбіччях і стежках,
Відкривали рідне місто
І шукали своє місце,
Хоч не знали, як то стане
Через рік чи вісім.
Мене би, мене би, мене би
Закинули в зоряне небо –
І там я не спав би до рання
Разом із тобою.
Живемо же навпаки
І не віримо собі.
Ніби не існує неба
Ні для мене, ні для тебе.
Все життя – головоломка,
Котру розв'язали.
А коли сумуємо
Сам на сам із тишею,
Най зроблю я крок до тебе,
А ти зробиш крок до мене –
Підемо тоді назустріч
Нашому коханню.
Мене би, мене би, мене би
Закинули в зоряне небо –
І там я б співав про кохання
Разом із тобою.
Мене би
© Copyright: Даниил Моровов, 2021
Свидетельство о публикации №121110400774
Свидетельство о публикации №121110400774
Рецензии