Листопадно... Маргарита Метелецька

Оригiнал:
http://stihi.ru/2021/11/04/4628


Хоч далеко шпаки -
Славлять Бога синиці...
В мене ж - все навпаки -
Порожнем від криниці...

Дзенька сум у мені,
Мов порожня цеберка...
Всі потреби земні -
Лиш з дитинства цукерка...

У життєвім кіно
Без музик та без титрів -
Я хитаюсь давно
На зрадливому вітрі ...

Дощ по ринвах тече -
Дзюркотить листопадно...
А за праве плече -
Не стає Ангел владно...

Жду...Вимолюю змін -
Та спливають облудні
Під заблуканий дзвін
Листопадові будні...

О, коли ж бо, коли
Згине сіра ця проза -
Заблищать кольори -
Пут позбудеться розум?!.


Перевод с украинского Светланы Груздевой


Улетели скворцы --
Славят Бога синицы:
Знать, испили певцы
Родниковой водицы...

Пустотою звеня,
Кисть качает ведёрко...
С детства тянет меня
Лишь конфетка в обёртке.

В новой жизни кино,
Что без музыки, титров, -
Я качаюсь давно
Под  предательским ветром...

Водостоком течёт,
Дождь журчит листопадно...
А над правым плечом
Ангел чует: неладно...

Жду прорыв за окном,
Но плывут многотрудно
Под растерянный звон
Листопадные будни...

О, когда же, когда
Сгинет проза вся сразу --
Засияют цвета,
Вольно выгнется разум?!..


Аватар из Инета