Лiна Костенко-Ти Шiва. Ти iндуське божество-на рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Ти — Шіва. Ти — індуське божество…":

Ты – Шива. Ты – индусов божество.
И очертания твои двоятся.
Боюсь изображенья твоего,
ведь глаз таких нельзя же не бояться.

Душа никак найти не может слов,
чтоб, как молитвы, устремлялись в небо.
Благочестивость эта как любовь.
О, этих глаз миндалевая нега!

Глаза других — взведённые курки,
и души беззащитны, словно тиры.
Ты думаешь, две у Тебя руки,
а у Тебя их есть ещё четыре.

И этот веер рук в тебе самом.
что из предплечий хищно вырастает,
желаний бронзой, как и серебром
волшебных приближений отливает.

Мы сухо так беседуем не зря.
Чужие мы. А ты, как на свидании,
незримо обнимаешь четырьмя
моё незримо светлое сознание.

И две меня, прозрачных от бессонниц,
на перекрёстке вечности и вторника,
стоят под тенью бронзовых ладоней,
одна - Твоя, вторая же - нетронута.

Эмма Иванова.
04.11.2021г.

================================

            Оригінал:
   Ти — Шіва. Ти — індуське божество…
         Ліна Костенко

Ти — Шіва. Ти — індуське божество.
Твої реальні обриси двояться.
Боюсь на Тебе подивитись, бо
таких очей не можна не бояться.

Душа шукає слів, як молитов.
До синіх вікон туляться дерева.
О, ця побожність, схожа на любов,
очей повільних ласка мигдалева!

А очі ближніх — зведені курки,
і душі в нас беззахисні, як тири.
Ти думаєш, у Тебе дві руки,
а в Тебе дві, і ще, крім них, чотири.

У Хмарах Кабінетної Нудьги
вони з надпліччя виростають хижо
і відливають бронзою жаги
і сріблом заворожених наближень.

Ми розмовляєм сухо недарма.
Такі чужі. А ти при всіх натомість
незримо обнімаєш чотирма
мою незриму світлу непритомність.

І дві мене, прозорі від безсонь,
на перехресті вічності й вівторка,
стоять під тінню бронзових долонь,
одна — Твоя, а друга — недоторка.
----------------------------------  Ліна Костенко