Соната осiннього музики
Ось дощ за вікном і осінній танок,
Ще й симфонія вітру почулась,
Та й зібралася зграя мрій і думок,
І надія так мило всміхнулась.
Листочки в танку, як метеликів рій,
Та цей танець якийсь нам незвичний,
Із листям у ньому плеяди всіх мрій.
Хореограф у них блискавичний.
Ось дощ за вікном, це – музика й оркестр,
Все мелодії ллються і ллються,
Чудовий із нього в природі артист,
Так душі всі акорди торкнуться.
Мелодії ті нам ні з чим не зрівнять,
Їх ніхто відтворити не може,
Та легко під них пить вино й танцювать
Й розстелять при свічках своє ложе.
Ось дощ за вікном, і свічки, і камін,
Кожну шибку він ніжно цілує,
А грань у каміні, неначе рубін,
Насолоду все разом дарує.
Всі звуки дощу, мов якийсь передзвін,
Наче в ньому якась таємниця,
Він грає й нічого не хоче взамін,
Ось природа така чарівниця.
02.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
***
Ось дощ за вікном і в осннім танку
Закрутило листки облетілі.
Тарабанили краплі дощу по вікні,
Ніби грали музики умілі.
Цей природний артист вигравав у дворі,
Мовчки грав, без єдиного слова.
Це посвята була всій осінній порі
І мелодія лилась чудова.
Ту мелодію нам не зрівняти ні з чим,
Що лунає і сил набирає.
Дощ та вітер у парі із ним
Оркестрову симфонію грає.
02.11.2021р.
©Стефанія Терпеливець,2021
ОСІННІЙ ДУЕТ
Тарабанили краплі дощу по вікні
І по жовтому листю дзвеніли,
А відлуння його чули всі вдалині.
Ті краплини спочити летіли.
Милий дощ за вікном, все в осіннім танку,
Скрізь лягають листки різнобарвні,
Та ще й кралечка-осінь в своєму вінку,
Й інструменту в дощу всі ударні.
Цей музика-артист виграє від душі,
І тональність міняє, й акорди,
Все купалося в цій милозвучній красі,
Та звучання дощу миле й горде.
Бо ніхто так, як він, вигравати не смів,
Де мелодія лилась чудова,
Це звучання красиве було і без слів
Й атмосфера якась загадкова.
А у парі із ним є чудовий скрипаль,
Ну і грає він скрізь, де прийдеться,
І на себе чомусь одягає вуаль,
Та ще й вітром красиво він зветься.
Так створили якось вдвох прекрасний дует,
І дарують нам звуки чудові,
Полюбляють вони ще й до всього кларнет,
Що відлуння несе по діброві.
Саме дощ-самограй нам дарує сонет,
Ще й сонату свою мило грає,
Жовте листя в танок кличе він на паркет,
Ну а вітер ще й пісню співає.
03.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
Свидетельство о публикации №121110308280