***
Дитяче радісне кохання!
Потужна злива, гуркіт грому!
Пророчі півні до світання,
Надійність батьківського дому.
Старенька згорблена бабуся
Онуків кличе до обіду,
Щоразу, з сумом озирнуся,
Серед загубленого сліду.
Братів не видно і не чути,
Болюча пам'ять ріже душу.
Ковтнув родинної отрути:
Живу, і далі жити мушу.
Пливуть роки — біляві хмари,
Народжують магічне слово.
У владу збіглися нездари,
І розум гине достроково.
02.11.21р
Дитяче радiсне кохання
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2021
Свидетельство о публикации №121110204468
Свидетельство о публикации №121110204468
Рецензии