Начиталась вiршiв Грей Есквайра...

           ***
Начиталась віршів Грей Есквайра,
Закортіло й собі написать,
Під запалом спортивного драйву
Вилітаю, мов відьма, негайно
Десь у світ на мітлі мандрувать!..
Бачу край я осінній, відлюдний,
Де вросли кам"яні в степ баби,
Вітер риси стер їхні безжурно,
Спогляда на них небо лазурне,
В ковилі сплять птахи залюбки...
Підлечу трохи нижче на хвильку,
В голові рій загадок, думок,
Камінь сірий з замшілим відтінком
Вріс по груди жіночих істот...
Що бажали сказати цим предки?
Так ховали заможніх людей ?
Що ті значать нарізані фрески
Із зображенням звірів, коней?..
Чую звуки, земля задрижала-
Свист арканів в повітрі,кинджалів,
Стріли рвуться, кров ллється людей,
Бій реве, почуваюся греком,
Вщент розбитим, мальованим глеком
В гущі натовпу диких коней!..
Наче стих бій, нап"юсь води з криці,
Жінка доїть в степу кобилицю,
Коси в неї, мов та ковила,
Молоко дзвінко пада в дійницю,
Поряд кішка в траві жде, лягла,
Вилась степом ранкова імла...

            ***