Життя неначе перекинулось.
Догори ногами.
В ньому ми, ще на щось надіялись.
Не були рабами.
Весело і дружно спілкувались.
Ходили без страхів.
З друзями, і з рідними стрічались.
Без мильних пузирів.
Любили один одного щиро.
Всією душею.
І, не боялись ми цього миру.
Відкрито йшли з нею.
Куди ж раптово ділось прекрасне?
Не розуміємо.
Чому життя вже нам не підвласне?
Де все те сплинуло?
Незрозумiлi настали часи
© Copyright: Вера Денищенко, 2021
Свидетельство о публикации №121103108902
Свидетельство о публикации №121103108902
Рецензии