Осінь над поетами сміється:
«Всі, мов залицяльники, – смішні».
«Не віддам нікому своє серце», –
Осінь в очі дивиться мені.
І бере у вересні під руку.
І веде крізь жовтень в листопад,
де рішуче, без жалю і муки,
скине для кохання свій наряд.
Осене, палка моя коханко,
знаю, що приречена піти,
та тулю тебе до серця зранку,
шепочу про вічність красоти.
Ти вже вся оголена для мене,
і бринить дощів твоїх сльоза...
А поетам іншим котиш в тему –
жовтого смішного гарбуза...
Осiнь над поетами смieться
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121103001228
Свидетельство о публикации №121103001228
Рецензии
"де рішуче, без жалю і муки,
скине для кохання свій наряд.
Ти вже вся оголена для мене,
і бринить дощів твоїх сльоза..."
Миклош, ну просто - чудо, как хорошо!
Каждую строчку хочется цитировать.
Хватает у автора нежности и любви всегда и везде,
на каждом его шагу!
С праздником!))
💐
Елена Транковская 09.02.2022 21:47 • Заявить о нарушении
скине для кохання свій наряд.
Ти вже вся оголена для мене,
і бринить дощів твоїх сльоза..."
Миклош, ну просто - чудо, как хорошо!
Каждую строчку хочется цитировать.
Хватает у автора нежности и любви всегда и везде,
на каждом его шагу!
С праздником!))
💐
Елена Транковская 09.02.2022 21:47 • Заявить о нарушении