Пахне бiлая вiтка жасмину

Дощ іде та іде, і без зміни,
дож іде й запах літа стоїть,
пахне білая вітка жасмину,
пелюсток до моїх ніг летить.

І не снігом навколо покрито,
наче лебедя крила в траві,
бо вона під дощем забіліла,
краплі з неба і до голови.

Пахне білая вітка, ой гарно!
Кущ розкішний чарує мій зір!
Пахне білая вітка жасмину,
і у запахах тоне мій двір!

І хоч лий чи не лий небо дощ ти,
як ти знаєш то так поступи,
та ці квіточки, я тебе прошу!
не оббий під дощем а люби!

Тебе любить жасмін мій весняний!
Весели ж моє серце тепер!
У цей вечір лиш небо спасінням,
від дощів проливних, їх відер!

Хай же запахи твого творіння,
до Творця білим птахом летять!
Хай і я, твоє малеє сім'я,
не стою там де громи гримлять!

І де блискавки чорної хмари,
і де чорний дух ходить, спаси!
І дітей моїх, Боженька, малих,
ох і малих від бід захисти!

А кого я ще буду просити,
у цей вечір молити кого,
пахне білая вітка жасмину,
не остав Боже серця мого.

Не остав мого дому, мій Боже!
Не остав! Як без Тебе, скажи?
ворогам що отут на дорозі,
війнам їх Ти кінець положи!

Хай же запахи ції душевні,
не один рік вдихати мені!
відведи Боже всі від злих бурі,
заховай світ в надійній тіні!

2.06. 21р.