Земли далекие гаснут звуки...
В осіннім мареві ночей.
Між нами - сутінки розлуки,
Де тільки блиск твоіх очей.
А ми кохаємось, як зорі
В безодній неба глибині.
Скрізь хмари легкі та прозорі
До мене руки простягни!
Ти в іншому живеш сузір'ї
І відстані - вже немалі
Любов, надія та довір'я -
Невже обіцяні мені?
Та щось мою тривожить душу
І серце крає гострий щем:
З тобою я зустрітись мусив
Та впав із зоряним дощем...
Свидетельство о публикации №121102901234