Пид Господним нэбом ходыш
Ой ви друзі мої, друзі,
Кожен в себе дома,
В тім містечку, де гніздечко –
Й сторінки альбому.
Рідні лиця, є де вмитись,
Словом приголубить
І до кого прихилиться,
Й цілувати в губи.
А якщо хтось в потойбічні –
Склалася так доля,
Діти втримають й онуки
В цій життєвій школі.
Хто цю нашу книгу пише
Й волю чи питає?
Хто в Росії, хто в Парижі,
Хтось ще в іншім краї...
Під Господнім небом ходиш,
Розгадаємо колись –
Ці земні таємні броди
І не менш таємну вись?...
26.10.2021р.
Свидетельство о публикации №121102603549