На берег, застигнутий хвилею,
Жбурляє так часто життя.
Вдивляється в спокій, мов в диво,
Турботами зкута земля.
Напоєний день Благодаттю-
То Осінь із Книги Світів
При свічці останній, при ватрі
Читає останні рядки.
Палає, мов факел,осика,
І річка пряде майбуття.
Іще не схололо сумління,
Не вистигли всі ще серця.
Ті краплі осіннього жару
Не випити, не розмести.
Аби для наснаги їх стало
В часи рокової пітьми.
2018
Переклик
© Copyright: Ангелина Соломко, 2021
Свидетельство о публикации №121102504478
Свидетельство о публикации №121102504478
Рецензии