Гуляє жовтень тихо по діброві.
Вітрець осінню пісню вже співа.
Мов парашутики листки кленові
Летять і сріблом вкрилася трава.
Журитися,повір мені, не треба.
Дивись,змахнувши крильми,від землі
Немов хмарки в блакитній сітці неба
Летять весну шукати журавлі.
І довго я стояла над рікою
Дивилась в слід летючим журавлям,
А вітер невидимою рукою
Все пестив чорні голови полям.
Жовтень
© Copyright: Людмила Васильева Луцко, 2021
Свидетельство о публикации №121102405107
Свидетельство о публикации №121102405107
Рецензии