Сни золото пори

Магія снів золотої пори
Тиха і чиста.
Теплих дощів та легкої жури
Світ променистий.
В напівпрозорих шатрах лісових
Тіні блукають,
Мріють у кронах дерев вікових,
Пісню співають.
Дзвоном чарівним лунають стежки,
Доли і ниви.
Усмішка сяє у сріблі ріки,
Трохи журлива.
Вічна мелодія вітру й небес,
Пісня без слова,
Вісниця снів та незнаних чудес
Ця колискова.
Ноти у неї північні, тверді,
Та добра вдача.
Зорі тремтять у прозорій воді,
Знітившись наче.
Юного місяця сяючий край
Дивиться гордо
В очі заплющені. Спи, засинай,
Мати-природо...


Рецензии