(Відповідь №2 на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «КОЛЮЧІ СЛОВА»)
У душу колючі слова проникають
І колють вони, хоч і крові нема,
Сліди там назавжди вони залишають,
І волю слабкого так ними лама.
Та й сильній людині нелегко буває,
І рветься душа від колючих тих слів,
Бо світла душа ті слова поглинає,
А вигляд такий, як верхівки шпилів.
А добреє слово нам рани лікує
І зменшує біль, але пам’ять жива,
Колючі слова все нотує й карбує,
Хоч може сівач позбирає жнива…
Болючі слова у душі, наче магма,
Киплять вони в ній, наче у недрах вулкан,
Душевна від них залишається травма,
Й вриваються так, мов якийсь ураган.
То ж сильній людині і слабшої волі
Все болю колючі слова завдають,
Та й грають вони негативнії ролі,
І жодне із них, наче сон, не забуть.
22.10.2021 р.
Колючий вулкан
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121102203546
Свидетельство о публикации №121102203546
Рецензии