Осiнь

А ОСІНЬ СПРАВДІ ЗОЛОТА

А осінь справді золота,
І золото в усе вплітає.
Пташина в вирій відліта,
Та й злото-килим простеляє.

Усе фарбує навкруги,
Вдяга дерева в позолоту,
Жовтіють зелен-береги,
Бо взяла осінь злото-ноту.

Вона тональність задає,
Й скрипаль їй вірно завжди грає,
Нові шедеври видає,
І струн красою так торкає.

Ще їй насвистують вітри,
Із скрипалем вони співають.
Цієї так бува пори,
Й дощі прикраси не змивають.

А золота привезла віз,
Щоб листю й травам все роздати,
Та засмутився верболіз:
Й його вдягнула в злото-шати.

Мандрує в лісі і садах,
Чаклує пензлем, наче фея,
І рухи, наче в віражах,
Створилась злото-галерея.

Ця витівниця золота
Гуляє в парку і діброві,
Із нею всюди красота
І краєвиди кольорові.

21.10.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів


          ***

Кружляє осінь у танку,
Свої дари скрізь розкидає,
Бо за плечами, у мішку,
Вона багато ще їх має.

Деревам сукні золоті
Їз листя різного пошила,
Кущі шипшини молоді,
Немов рубінами покрила.

Стоять берізки у рядку
Мов золочені наречені
І вітер, в їхньому вінку,
Листки витягує зелені...

21.10.2021 р.

© Стефанія Терпеливець, 2021


КРУЖЛЯЄ ОСІНЬ

Кружляє осінь у танку –
Вона чудова танцівниця,
У золотім своїм вінку
Чарівна злото-витівниця.

А за плечима є мішок,
Який зняла вона з карети,
І з ним так вийшла на місток,
Й почулись всі її сонети.

Деревам сукні золоті
Із радістю вона вдягає,
Й кущі шипшини молоді
В рубіни залюбки вдягає.

Й горобині дарує їх,
І роздаровує калині.
Таких у неї безліч втіх,
Та злота не дає ялині.

Всьому вінки вона вдяга
Із золота та ще й з багрянцю.
Листочки всі її блага,
Щоб не зривала їх до танцю.

Зелене листя на гілках
Тріпоче й з вітром розмовляє,
Воно пожовкне і в сльозах,
У танці птахом закружляє.

Танцює осінь з усіма,
Все золото збира зі скрині,
І все так ніжно обійма
В своїй золоченій свитині.

Тому вона і золота,
І сипать злото не скупиться,
Його в усе вона впліта,
В кареті їй вже не сидиться.

21.10.2021 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2021