Мезовiрш Сольфеджiо
Розпочинаєш складну, але щиру Оповідь.
Тихо Ллється зливою любов.
СинЬ нічного неба стишено тріскоче.
Там, де душі були у Футлярах, тепер стрибають
Традиійно Енергійні промінчики мелодій;
Там, де Драма була невпинно сильною, тепер
Застигають Живі бурштинові сонети в камені,
Стрекотом вІтру лунаючи шепітно.
Стримувати захОплення неймовірно важко!
© Марина Чиянова
*Цей мезовірш присвячений темі сольфеджіо. Саме це слово можна прочитати у виділених великих літерах тексту. У творі також, крім метафор, персоніфікацій, використовується прийом асонансу.
Свидетельство о публикации №121102004585