Архiтектура новий мезовiрш
АстРально заглиблюючись у красу веж,
Сталістю відтяти Хронічні постулати,
Синню Істини домалювати думок кортеж,
На німу Традицію повісити прикрасу тиші,
В стЕрео почути відлуння світлих небес,
Прагнути бучно, якомога Красивіше
ПривіТати виднокрай твердих фасадів тілес,
Крізь вУлиць химерні малюнки мчати додому,
Сповненим Радості людям стирати втому,
Освітлюючи перетин мАсштабних шляхів.
© Марина Чиянова
*З повагою до архітекторів, дизайнерів-урбаністів України різних часів.
Це мезовірш, виділене великими літераами слово "архітектура" проступає крізь тло віршованого твору.
Свидетельство о публикации №121102004497