Думки

Intro

"Які ж у тебе пречудові думки! Не читала, але схвалюю!"  -
Так я кажу собі, коли йдеться про красиву людину.


Cycle

Твої думки розгортаються парашутом,
Головне - аби вчасно.
Головне - аби твоя присутність була світлою та радісною,
А думки скидалися на високі вежі каплиць.

Що як ні?
Що як думки твої - капкан чи пекуча пустеля?

Що як вони - океан або вузький струмочок?

Приходиш до мене з думками,
І на суді моєму я їх препарую,
А самій інколи ніяково
Від того, що читаю не думки,
А їхню проєкцію, їхні сліди.

Потім ти ставиш фільтри на свої очі,
Щоб не читала я твоїх думок,
А я очікую на розуміння -
Жодному не буде приємно
Стати достеменно прочитаним.

Твої думки
Інколи розквітають, як мальви,
Такі тендітні та спокійні,
І вони, як сама безмежність весни та літа, -
Безкраї.

Мої думки також читають,
Але не люди, а космічні станції.

Я дрейфую містом, як робот,
І серед ваших думок
Я пульсую, як квазар у небі
Або потік ксилеми дерева.

Інколи ставимо фільтри,
Інколи "фортифікуємо" душі книгами,
Ускладнюємо самі себе,
Але думки потоками линуть ще вище -
До небесних сфер, де ейдоси -
Їхні еталони-
Зачаїлися в безмежжі світла й тіней.

© Марина Чиянова