Десять прокажених. Дитяча декламацiя

Автор 1.
В столицю Юдеї вела їх дорога
Повільно із учнями Вчитель ішов
При вході в село невідомо-убоге
Чомусь зупинився Ісус і замовк.

«Згадав як недавно тут  близько проходив…»
Подумали учні без зайвих розмов.
Тоді Він звернувся до них із докором:
"Хіба Я губити на землю прийшов?"

Автор 2.
В той час не прийняли Його самаряни
І з ревності учні, згадавши Іллю
Ледь з порохом місто оте не зрівняли
Хотіли із неба просити вогню .

Автор 1.
Здається все тихо. Чому зупинився ?
Дорога далека у Єрусалим .
Привал ще не скоро. Чи просто втомився
Чи молиться  може.  Спинилися з Ним.

Та раптом почули "Ісусе, Наставник!
Помилуй...! "  і кожен долоні стиснув,
Вже бачили чуда. Великі і славні,
Та вигляд нещасних мов смертю дихнув.

Автор 2.
За декілька тижнів, на тій же дорозі
Вели прокажені  розмову таку:
Що жити так більше вони вже не в змозі
І кожен історію мовив свою.

Прокажений 1:
Я жив біля храму і Богу молився,
Носив десятину з прибутку свого,
Здається був чесним, і з бідним ділився
Даремно усе! Ну за що це ? За що?

Прокажений 2:
Я теж юдеянин і був фарисеєм
До храму не тільки ходив, а навчав.
Я першим сидів у гостях при вечері
І в місті  народ весь мене поважав...

Прокажений 3:
І я дещо скажу, не втрачу нагоду
Хоч знаю, майбутнє у мене сумне.
Та, можу довести,  я з царського роду
Давидовим іменем кличуть мене.

Прокажений 4:
А я не хвалюся. З простого народу,
Мав дім і на полі весь рік працював,
Корів мав, ослиць і маленьку підводу.
Та все за здоров'я своє б я віддав.

Прокажений 5:
Пробачте, шановні, приречені всі ми.
Хоч ким би раніше ти друже не був
Багатий чи бідний, з якої країни
Ми всі прокажені! Той час вже минув.

Прокажений 6:
З усього найбільше я хочу лиш смерті,
Побачити шансу немає сім'ю.
І навіть не біль, а страждання нестерпні
Що вже не потрібний кого так люблю.

Прокажений 7:
Послухай, не треба вже так безнадійно,
Я чув що, можливо,  у нас ще є шанс,
Бо ходить пророк. І діла чудодійні
Він творить усюди. Ще день не погас.

Прокажений 8:
Я знаю. Це мабуть Ісус Назарянин!
Про нього мій брат у листі написав.
Щоправда, хтось каже що Він самарянин
Що біса Він має. Та я б не сказав.

Чи може добро біснуватий чинити?
Чи зможе такий хто навчати  людей?
А люди його називають Учитель,
До того ж Він з царського роду юдей.

Прокажений 9:
Як страшно. О Боже, я теж хочу жити!
Я вірю що ти не відкинеш мене.
Я справді незнаю як тут учинити,
А що якщо Він, як усі, прожене?

О Боже, велика на серці тривога,
Живу у печерах, соромлюсь людей.
Чи ж я, самарянин, проситиму в Нього?
Хоча і пророк Він, та все ж і юдей.
;
Прокажений 10:
Він дивний, розказують, хоч юдеянин
У приклад приводить бува самарян ,
Мовляв, милосердний один самарянин
Про ближнього краще за наших подбав.

Прокажений 9:
О друже, будь ласка, скажи трохи  більше
Це правда, що Вчитель  таке говорив?

Прокажений 10:
Та ж я вже читав вам листа ще раніше.

Прокажений 9:
Пробач, я боявся і все пропустив.

(Зачитує з Біблії історію про милосердного самарянина.
Лк.10:30-37


Прокажений 9:  Дивує!
Прокажений 1: Дивує!
Прокажений 7:  Погляньте учитель!

Прокажений 8:
Ісусе, Наставник,  помилуй мене!

Прокажений 5:
Благаємо, змилуйся, хочемо жити!

Прокажений 2:
Прошу тебе також зціли і мене!

Автор1.
"Ідіть, покажіться священникам, діти..."
Так просто і коротко мовив Ісус.
І швидко побігли. Хотілось летіти
В душі наче хвилі. Немов землетрус.

І вірою взявши очистились миттю,
Та раптом один з них чомусь повернувсь.
"Невже залишився?" Подумали...

Прокажений 9:
"Жити! Я теж буду жити!
Спасибі, Ісус!"
;

Автор 2.
"Скажіть чи не десять очистились мужів?
Чому повернувся із них лиш один?"-
Із сумом звернувся учитель до учнів,-
З усіх повернувся лиш самарянин."

Автор 1.
Так само і з нами буває Ісусу
Прохання до нього ми часто несем:
"Прости", "поможи", "захисти від спокуси",
А дякую рідко. Бог каже "Невже?

Автор 2.
Невже Мої діти натільки не вдячні,
Невже Я лише виконавець бажань?"
Прокиньтеся люди, і будьте обачні
Щоб Бог не давав нам таких запитань.