Завітала осінь у село,
Все кругом позолотила.
І чого на ній лиш не було,
Фарбами яскравими чудила.
Постелила в парку килими,
У відерце фарби наливала.
І чудила ними навкруги,
Листя в різноцвіття малювала.
І дарила осінь просінь фарб,
І стелила їх в ранкові роси.
Бо це був найвищий її скарб,
Що вплітала в жовті свої коси.
Став яскравим і чарівним парк,
Осінь золота по ньому ходить.
І збирає в кошик свій нектар,
Крадькома її промінчик ловить!!!
ЗАВ ТАЛА ОС НЬ У СЕЛО
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2021
Свидетельство о публикации №121101803564
Свидетельство о публикации №121101803564
Рецензии