Я дуже люблю родину свою
Своїх сестер, племінників і внуків.
Та все ж дітей люблю більше за всіх,
Бо вони кров моя , любов моя єдина.
І хоч вже виросли вони і самі мають діток
Та все ж я мрію, що колись
Зберемось за столом одним
Своїм потомством дорогим.
І згадувати будем ,як колись
Коли були ще всі малими
Хоч і трудненько всім було,
Але були ті дні щасливі.
І ще я мрію, щоб ми всі
Коли зберемось за столом
Наші пісні , які колись співали
Щоб знову в нашій хаті залунали.
7.10.2021
Мои мечты
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2021
Свидетельство о публикации №121101802657
Свидетельство о публикации №121101802657
Рецензии