Життя, мов танець

( Відповідь на коментар Романа Костишина до вірша "ТАНЕЦЬ НАД ПРІРВОЮ" )

Життя, мов танець різний і незвичний,
Виходим і танцюємо його,
Але цей танець серед всіх величний,
І байдуже хто запросив кого.

З життям найперше хочу танцювати:
Він головний для мене є партнер,
Його ж бо не доводиться чекати,
Й танцюємо з ним в парі дотепер.

І на руках мене партнер цей носить,
Танцюю з ним з появлення на світ,
Роки летять й танцюю з ним я досі,
За кожен рух даю йому все звіт.

З ним танцювати мрію рівно стільки,
На скільки таймер включено з Небес,
Та лиш не знаю залишилось скільки,
Бо танець цей, мов дорогий експрес.

Тому танцюю залюбки роками,
І кожен крок в цім танці дорогий,
Партнер цей обійма мене руками,
Та рух буває легкий і важкий.

То ж ми удвох вальсуєм на паркеті,
Та ґлянцем він не встелений для нас,
Відбиток танцю бачу на портреті,
Хоч втома є, але зійти не час.

17.10.2021 р.