( Відповідь на коментар Роману Костишину до вірша "ЖИТТТЯ, НАЧЕ ТАНЕЦЬ НАД ПРІРВОЮ" )
Життя, як чорно-біле кімоно,
А іншого його нам не дано,
І швидкоплинним з ним буває час,
Й здається, що все швидше защораз.
Життя земне збігає, наче мить,
І рух його не можем сповільнить,
Колись усі підем у небуття,
Та довго хай горить свіча життя.
Ми тут в гостях на цій святій землі,
І сіли плисти в свої кораблі,
А без гріхів нікого з нас нема,
Таких шукати, звісно, що дарма.
Та головне по правді завжди жить,
Й гріхи Господь нам зможе відпустить.
Тому життя, неначе кімоно,
Де чорне й біле взято полотно.
17.10. 2021 р.
Чорно-бiле кiмоно
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121101706791
Свидетельство о публикации №121101706791
Рецензии