Метели

ХУРТОВИНИ
Лiна Василівна Костенко [1930]

Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели...
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
— Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! —
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, —
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.


МЕТЕЛИ
Перевод стихотворения Лины Костенко

На углу часы совсем продрогли,
циферблат метели замели...
Нам с тобою, видно, по дороге:
шли, так никуда и не пришли.
Снова те же улицы незрячи
и сугроба снежная волна.
Нам с тобой легко так, не иначе
ветер шепчет, как суфлёр, слова.
— Подскажи смиреннейшее слово,   
я его послушно повторю.
Разгуляйся, ветер буйный, снова,
заглуши всё то, что говорю! —
Не было ни встречи, ни унынья.
Не было порыва. Не судьба.
Я спокойна.
Счастлива с другим я.
Я нисколько не люблю тебя.               
Если же заплачу и руками
трону ласково твой ясный лоб, —
нас не видят львы перед вратами,
ведь глаза им снегом замело.

                Октябрь 2021 года