Ти ж знаєш - я тебе кохаю…
Чи вдома ти, чи десь в світах
медичні мудрості вивчаєш
з моїм цілунком на вустах…
Тобі одній цей світ хай дячить
за те, що він ще й досі є -
пустий, холодний, злий, гарячий,
безглуздий… Щастя віддає
тобі борги за ті незгоди,
що ними бавилось життя
колись… Твоя велична врода -
це, майже, форма каяття
за примітивні абсолюти,
якими нині і живе
сліпе суспільство… Ми - маршрути,
що ними, зрештою, спливе
незнаний час на щось суттєве,
і ми ж - однісінькі-одні
реальні докази, що Єва
й Адам у ті далекі дні
не помилилися з плодами
вечірніх, п’ятничних бажань…
Єдина, Б-г - це те, що з нами
творить кохання без страждань…
І хай навкруг так мало раю!
І хай мовчить серпневий птах!
Ти ж знаєш - я тебе кохаю…
Чи вдома ти, чи десь в світах…
Безумовне
© Copyright: Александр Ноцкий, 2021
Свидетельство о публикации №121101607313
Свидетельство о публикации №121101607313
Рецензии
