Як в католикiв, так само, я б хотiв...
щоб змінити за потреби, втаємничити ім'я,
щоб одного разу зранку рухатись украй повільно,
а не так, як кожен ранок рухаюсь невільний я.
Але, – як ім'я змінилось – сам собі не гарантую,
що змінилось все на світі – від поразок до удач.
Зміна імені напевне просто так не порятує,
сміх – то сміх, як ти не звися... Як не звися, плач – то плач...
Ні, як тільки ти не звися, та життя не поміняти
зміною імен і прізвищ, зміною красивих слів...
Ні. І значення не має, як нас будуть люди звати, –
люди імена забудуть, не забудуть – що зробив...
Свидетельство о публикации №121101507382