хвиля тиха на водi

Синє небо...Яблука червоні.
Хвиля тиха на воді,
наповняє,повнить думкою надій.
Щоб йти, летіти,
плекати надію, надію, як цвіт.
Як цвіт волошковий,
як квітку любові в житті!

Сива голубко, небо і обрій,
Сива голубко, тепла оберіг.
Так треба, так треба...
Листом, намистом заквітчена осінь.
В небі прозорість,одна голубінь.
І десь там далеко,видлунюють гори.
І стрімкий, як думка потік.
Серед неправди, серед бутафорій,
 то плескіт, то спокій,то в самоті.
Сива голубко, небо і обрій.
Сива голубко, тепла оберіг.


Рецензии