Переклад из Светланы Короненко

* * *

Шурхіт нічних підошов.
Шурхіт осінньої тиші.
Тисячі років ішов
Подих таємного вірша.

Вірш – як застигла душа,
Вірш – як пророчий подих,
Думка не полиша -
Ступити у вірш, як у воду. 

Вірш – як примари дух,
Як підошов холод,
Як занімілий слух,
Як потаємний голод,

Шурхіт нічних підошов…
Вже наближається північ.
Щастя непевного шок
Чи очі назустріч рідні?

Як не ковзай по стежках,
Не вибирай дороги,
Доля твоя терпка –
Витрати, втрати і торги!

Як не чекай з вишини
Мудрого знаку,
А все одно щовесни
Знов вибухають маки!

Шурхіт нічних підошов,
Шурхіт і тиша…
Наче кудись не дійшов
Папа святійший.

Наче на рушнику
Лику – відбиток,
Наче у вишняку –
Сонячні литки…

Шурхіт нічних підошов
Ангелів грішних,
Немов закривавлений шов
Любовного вірша…


* * *
Шорох ночных подошв
Шорох осенней тиши.
Тысячелетья шлёшь
Выдохом тайностишья.

Стихокрылата душа,
Стихопророчеств ода.
Мысленно, не спеша,
В строки войдёшь, как в воду.

Стиховидений дух,
Словно подошвы холод,
Как онемевший слух,
Как потаённый голод.

Шорох ночных подошв.
Полночь наступит скоро.
В шоковом счастье ждёшь
Встречи родного взора...

Как ни скользи по пути,
Тропка петляет только.
Жизнь проторить-пройти –
Смета утрат вне торга...

И как ни жди с вышины
Мудрого знака,
А всё равно красны
Вёснами взрывы маков!

Шорох ночных подошв,
Шорох утешь и,
Может, до паствы дойдёшь,
Папа святейший.

Будто на рушниках,
Лики, сполохи, блики,
Будто бы в вишняках
Солнце застыло в слитки.

Шорох ночних подошв,
Ангелов грешность,
И, как окровавленный шов,
Стиховная нежность…

Перевод с украинского Ирины Юрчук