А МИ УДВОХ З ТОБОЮ,ЛЮБЧИКУ,
ЯК ТАЯ ПАРОЧКА ГОЛУБЧИКІВ.
НАМ ВІТЕР ЗАЗДРІСНО МОРГАЄ,
І, ЗНАЙ СОБІ, ВСЕ ДОКУЧАЄ.
ЯК ПРОБІЖИТЬ,ТА ЯК ЗАКРУТИТЬСЯ.
З ЛЮБОВ"Ю СЕРЦЕ НЕ ЗАБЛУДИТЬСЯ.
ТРЯСЕ БЕРІЗОНЬКА ГІЛКАМИ
І ОБСИПАЄ НАС ЛИСТКАМИ.
ДУША СІЯ ТРОЯНД КВІТКАМИ,
ВСЕВИШНІЙ РАДУЄТЬСЯ З НАМИ.
ВЕСІЛЬНУ ПОРУ НАГАДАЄ,
ЯК МАТИ ДІТОК ОБСІВАЄ.
ТАК ПРОЖИВЕМ З ТОБОЮ В КУПОЧЦІ,
В ЛЮБОВІ,ТЕПЛОТІ ГОЛУБЛЯЧИСЬ.
ОТАК УСЯК, ХТО ДІТОК МАЄ,
СВОЇХ ЇХ ПРИКЛАДОМ НАВЧАЄ.
А ВІТЕР З ОСІННЮ МУДРУЮТЬ:
ТАНОК КОХАННЯ ДЕМОНСТРУЮТЬ.
А мы вдвоём...
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121101308359
Свидетельство о публикации №121101308359
Рецензии