НЕ ЛЯКАЙ, ШИПШИНО ЛЮБА, ШИПАМИ КОЛЮЧИМИ.
ЧЕРЕЗ МИЛОГО ДОКОРИ Я ХОЖДУ ЗАСМУЧЕНА.
ЛИСТКИ ТВОЇ ПОЗГИНАЛИСЬ - ОСЕНІ ЗЛЯКАЛИСЯ,
ТІЛЬКИ ЯГОДИ КРУГЛЕНЬКІ СИЛИ НАБИРАЛИСЯ.
ОСІНЬ В ЛІСІ ХАЗЯЙНУЄ ,ЛИСТОЧКИ РОЗТРУШУЄ.
ТАНЦЮВАТИ ІЗ ВІТРИСЬКОМ І МЕНЕ ПРИМУШУЄ.
ДОСИТЬ СЛЬОЗИ ПРОЛИВАТИ, КРАЩЕ ПОСМІХАТИСЯ.
ВІД ТАКОГО МИЛЕНЬКОГО ДАЛІ ЗАБИРАТИСЯ.
ОБНІМАЮЧИСЬ З ГІЛКАМИ,Я НЕ СУМУВАТИМУ,
ІЗ ДОЗРІЛОЇ ШИПШИНИ ЯГІДКИ ЗБИРАТИМУ.
ЩЕ Й УВАЖУ ШИПШИНОНЬКУ-КУЧЕРЯВИЙ КУЩИК-РАЙ.
З ТВОЇХ ЯГІДОК ДУХМЯНИХ НАСТОЮ Я ДИВО-ЧАЙ.
ВІТАМІННИМ ІЗ ШИПШИНИ ЧАЄМ СПОКУШАТИМУ.
ЗНАЙДУ ЛЮБЧИКА ДО СЕРЦЯ І ПРО НЬОГО ДБАТИМУ.
А ПЕЧАЛЬ МОЯ І СМУТОК В КОШИКУ ВМІСТИЛИСЯ.
ДЕСЬ У КУЩИКУ ШИПШИНИ НАВІК ЗАЛИШИЛИСЯ.
Шипшина
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121101308246
Свидетельство о публикации №121101308246
Рецензии